Обшук на підприємстві (організації, установі, компанії тощо) завжди є серйозним випробуванням для керівника та всієї команди підприємства. Закон надає правоохоронним органам своєрідні інструменти для здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, однак такі повноваження є необмеженими.
Ключове питання для бізнесу: де закінчується законна слідча (розшукова) дія та починається неправомірний тиск?
Обшук — не повинен перетворюватися на засіб блокування господарської діяльності підприємства (організації, установи, компанії тощо).
Відповідно до статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Тобто правова природа обшуку зумовлена необхідністю отримання конкретних доказів у межах кримінального провадження, а не здійсненням загального контролю чи втручання у господарську діяльність підприємства (організації, установи, компанії тощо).
Якщо ж під час обшуку фактично блокується робота підприємства, вилучаються документи, технічні засоби, які не мають очевидного зв’язку з предметом досудового розслідування або створюються «штучні» умови для зупинення діяльності підприємства — це може свідчити про вихід за межі мети проведеної процесуальної слідчої дії.
Основні моменти на які слід звернути увагу під час проведення обшуку:
- Невідкладний обшук – «шпаринка» для правоохоронців
Коли на підприємство (організацію, установу, компанію тощо) приходять з невідкладним обшуком, природною реакцією є розгубленість та виникла стресова обстановка. Водночас навіть у такій ситуації особа не позбавлена процесуальних прав.
Відповідно до статті 233 Кримінального процесуального кодексу України надає дозвіл слідчому, дізнавачу або прокурору увійти до володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді лише у випадках:
- пов’язаних із врятуванням життя людей та майна;
- з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає низку гарантій, які дозволяють захистити права власника, керівника підприємства, працівників та інших осіб, у володінні яких проводиться обшук.
Знання своїх прав та правильна поведінка під час слідчої дії є одним із ключових факторів ефективного захисту від можливих процесуальних порушень.
Одним із основоположних прав особи є право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 236 Кримінального процесуального кодексу України, обшук проводиться з обов’язковою участю понятих, із застосуванням безперервної відеофіксації. Особа, у володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката.
На практиці під час проведення невідкладних обшуків правоохоронці можуть посилатися на терміновість процесуальної дії та розпочинати її до прибуття адвоката.
Разом із тим відсутність адвоката на момент початку обшуку не означає втрату права на його участь. Адвокат має право прибути під час проведення слідчої дії та користуватися всіма процесуальними правами, передбаченими чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зокрема, захисник має право:
- бути присутнім під час проведення обшуку;
- ставити питання, заявляти клопотання, подавати скарги, робити зауваження;
- вимагати внесення зауважень, пояснень до протоколу обшуку;
- ознайомлюватися з процесуальними документами в межах, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
- Перевірка законності перед проведенням обшуку
Перед початком обшуку особа має право отримати від слідчого, прокурора інформацію про підстави проведення слідчої дії – обшуку на підприємстві (організації, установі, компанії тощо).
За загальним правилом, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді відповідно до статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, а у випадках, визначених статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України, допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без попередньої ухвали слідчого судді у зв’язку з невідкладними обставинами, пов’язаними з необхідністю врятування життя людей або майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Втім, слідчий або прокурор (в залежності від того хто буде проводити дану слідчу дію) в обов’язковому порядку повинні:
- вручити керівнику (його представнику) підприємства один примірник копії ухвали слідчого судді щодо права на проведення обшуку;
- запропонувати добровільно видати речі та документи, що зазначені в ухвалі слідчого судді;
- роз’яснити права та обов’язки усім присутнім особам перед проведенням обшуку;
- залучити не менше двох незацікавлених понятих;
- забезпечити безперешкодний доступ адвоката (у разі надходження вимоги у наданні часу для прибуття адвоката та відмови від початку обшуку до його прибуття, за винятком випадків, коли це може зашкодити проведенню обшуку).
- діяти виключно в межах, визначених ухвалою слідчого судді та згідно з нормами Кримінально-процесуального кодексу України;
- за результатами обшуку скласти протокол, в якому зафіксувати всі проведені процесуальні дії, вилучене майно, заяви та зауваження присутніх;
- вручити копію обшуку з додатками директору підприємства (його представнику).
- Непорушне право на фіксацію під час проведення обшуку
Якщо обшук проводиться на підприємстві (організації, установі, компанії тощо) керівник (його представник), або інша уповноважена особа має право здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою власних технічних засобів.
На практиці часто трапляються випадки коли правоохоронці наголошують на тому, що будь-який технічний носій інформації, на який фіксується хід проведення слідчої дії, долучається до протоколу, тому буде вилучатися. Тобто, якщо фіксувати на телефон, то такий телефон буде вилучений в особи та долучений до протоколу. Втім, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України такі вимоги не передбачені.
Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод надає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. А от позбавлення можливості використати право на здійснення фіксації обшуку, закріплене Кримінальному процесуальному кодексі України, в подальшому призведе до визнання доказів недопустимими, оскільки вони будуть отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Застосування технічних засобів фіксації може бути обмежено лише вмотивованою постановою слідчого, прокурора або ухвалою слідчого судді, суду та лише з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосується інтимних сторін життя людини. При цьому мотиви обов’язково мають відображатися у відповідній постанові чи ухвалі. Інших обмежень Кримінальний процесуальний кодекс України не містить. У даному випадку перед підписанням протоколу обшуку слід в обов’язковому порядку вносити зауваження до протоколу обшуку щодо безпідставної заборони слідчим або прокурором у проведенні відеофіксації обшуку.
Крім того, відповідно до положень статті 107 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів приймає слідчий або прокурор, який проводить відповідну процесуальну дію. Тобто, запис, який зроблений на підставі прийнятого процесуального рішення саме слідчого або прокурора буде долучатися до протоколу обшуку в якості додатка до нього, як того прямо вимагають норми чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, відеофіксація є головним доказом для надання оцінки дій слідчого, прокурора та інших присутніх осіб, фіксації процесуальних порушень (наприклад, пошкодження майна, відсутність понятих тощо) та дозволяє виявити невідповідності між фактичними діями та даними, які внесені до протоколу.
- Контроль за вилученням майна під час проведення обшуку
Під час обшуку особливо важливо контролювати, яке саме майно вилучається.
Обшук має проводитися з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, а вилучене майно повинно мати значення для кримінального провадження або відповідати критеріям, визначеним Кримінальним процесуальним кодексом України.
З метою недопущення порушень важливо розмежовувати, що дозволено було відшукувати та вилучати, що фактично шукали і що реально вилучили. Якщо вилучаються речі, не охоплені предметом пошуку, не пов’язані очевидно з кримінальним провадженням або такі, що не відповідають критеріям тимчасово вилученого майна, виникають підстави не лише для спору про допустимість доказів, а й для повернення майна або заперечення проти його арешту.
В ухвалі про обшук має бути вказано, для виявлення яких саме речей, документів або осіб він проводиться. Тож можна запропонувати слідчому віддати вказані в ухвалі документи чи речі для уникнення неприємної процедури.
При цьому, якщо зазначені документи та речі будуть передані слідчому, останній все одно може скористатися правом обшукати приміщення та тимчасово вилучити інше майно, яке не зазначено в ухвалі. У разі вилучення майна в обов’язковому порядку складається детальний опис речей і документів, що вилучаються, та у строк до 48 год. слідчий чи прокурор повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна. Якщо цього не буде зроблено, тоді майно має бути негайно повернуто особі, у якої його вилучили.
Під час вилучення майна необхідно звертати увагу на те, щоб у протоколі були зазначені:
– найменування та характеристики;
– індивідуальні ознаки (за можливості);
– кількість;
– марки, моделі та серійні номери (у разі вилучення техніки);
– суми вилучених грошових коштів із зазначенням їх кількості та номіналу (у разі вилучення грошових коштів).
На практиці часто зустрічаються випадки коли зникали вилучені предмети (грошові кошти, ювелірні вироби тощо). Таким чином, у разі відсутності внесення тимчасово вилучених речей до протоколу обшуку та відсутності власних доказів вилучення речей зводить до подальшої неможливості їх повернення володільцю.
Тому, під час проведення обшуку фіксація як у протоколі, так і на відеозаписі всіх подій, що відбуваються, а також та речей і документів, які вилучаються є важливим елементом.
- Протокол обшуку: документ, який має вирішальне значення
За результатами обшуку складається протокол відповідно до вимог статей 104 та 236 Кримінального процесуального кодексу України.
Протокол обшуку – це ключовий документ, який фіксує результати проведеної слідчої дії. Будь-які процесуальні порушення або невідповідності під час його складання можуть стати підставою для визнання отриманих доказів недопустимими, що фактично руйнує позицію обвинувачення.
Під час підписання протоколу обшуку слід звернути увагу, що він повинен містити:
- точний час і дату початку та закінчення слідчої дії;
- участь не менше двох понятих (із зазначенням їхньої адреси проживання та засобів зв’язку) з метою подальшої їх участі у судовому засіданні (як свідків);
- детальний опис тимчасово вилученого майна (із зазначенням його індивідуальних характеристик);
- відсутність порожніх місць (нерідко на практиці траплялися випадки коли у вільних строках були зроблені додаткові записи слідчим);
- наявність підписів усіх учасник проведеної процесуальної дії;
- отримання копії протоколу обшуку разом із примірником вилученого майна.
Будь-який учасник, який брав участь у проведенні процесульної дії та на його думку мали місце правовпорушення, наділений правом внести до протоколу свої доповнення та зауваження.
- Алгоритм дій після завершення обшуку
Завершення обшуку не означає завершення правового захисту. Саме після проведення слідчої дії починається важливий етап юридичної роботи.
Адвокат має право провести аналіз:
– законності проведення обшуку;
– змісту та оформлення протоколу;
– переліку вилученого майна;
– здійснення контролю строків арешту майна (протягом 48 годин повинен бути накладений арешт);
– перевірити наявність відеозапису, який є додатком до протоколу обшуку.
У разі виявлення порушень можуть бути підготовлені відповідні скарги, зокрема щодо незаконних дій слідчих.
Якщо під час обшуку було вилучено майно, яке не має відношення до кримінального провадження, необхідно вживати заходів для його повернення та захисту права власності підприємства.
Висновок:
Обшук — це не хаос і не втрата контролю над ситуацією. Це своєрідна процесуальна дія, проведення якої чітко регламентовано нормами Кримінального процесуального кодексу України.
В умовах сьогодення, сучасний бізнес не може покладатися лише на свою репутацію або прозорість здійснення господарської діяльності. Надійним захистом є саме комплексна стратегія правової безпеки, яка дозволяє діяти впевнено та ефективно навіть у складних ситуаціях.
Головне завдання для керівника та працівників будь-якого підприємства під час обшуку – не чинити перешкоди законним діям правоохоронних органів, але потурбуватися про забезпечення дотримання власних процесуальних прав та гарантій.
У підприємства, якого заздалегідь побудована система правової безпеки, яке має професійний юридичний супровід, значно краще захищене від будь-яких можливих процесуальних порушень, а також чинення тиску та перешкод у здійсненні господарської діяльності.
Автор: Ольга Темна — адвокат юридичної компанії LEGAL PARTNER.